Як використовуючи трагедію у Прилуках обробляють свідомість мас
Російський слід та психологічний вплив на маси: нові подробиці розслідування загибелі неповнолітнього Дениса Чаленка в Прилуках.
В цьому проміжному досліджені проаналізовано яким чином відгукнулися користувачі соціальних мереж на новину про загибель 14-річного підлітка Дениса Чаленка, тіло якого знайшли на залізничній колії 29 жовтня в Прилуках на Чернігівщині.
Найактивніші дописувачі в публікаціях про трагічну загибель неповнолітнього в соціальній мережі Фейсбук є Юлія Живило (Іллєнко), Сергій Живило, Анатолій Іллєнко та Юлія Смірнова. Проаналізувавши їх дописи, робоча група на чолі з кандидатом філософських наук, керівником проектів з соціального моніторингу В’ячеслав Сергєєв дійшли невтішних висновків.
Ці особи були пасивними дописувачами соціальної мережі Фейсбук, але після трагедії активно включилися в обговорення трагедії, є ініціаторами масових акцій та залучення ЗМІ. Крім того, Юлія Смірнова, Юлія та Сергій Живило проживають на території Російської Федерації (м. Сергієв Посад).
Вони активно дописують саме в соціальній мережі Фейсбук, якою користуються українці. У дослідників є достовірна інформація, що у Підмосков’ї місцеві добре знають цю пару, завербовану ФСБ. За інформацією їхнього оточення, вперше вони «засвітилися» не менше п’яти років тому під час кампанії з цькування російської інтелігенції, незгодної з імперською політикою Путіна. Приблизно тоді ж спецслужби почали активно використовувати їх для розпалювання сепаратистських проросійських настроїв в Україні, Молдові, країнах Балтії і навіть Білорусі.
У обох агентів є сторінки в Однокласниках та ВКонтакте, але ці соцмережді заблоковані в нашій країні, тому і дописів про смерть хлопчика там немає. Тобто Живило зацікавлені не у співчутті родині, а в роздмухуванні ситуації та зароблянні грошей, бо це їх професія.
Хто стоїть за цими аккаунтами?
На перший погляд здається, що це близькі до родини Чаленків люди, але чому тоді вони не в Прилуках? Ці громадяни через популярні в Україні соцмережі дистанційно підбурюють жителів міста до активних дій (часто незаконних).
Аналіз профілів підбурювачів в соціальній мережі Фейсбук демонструє принципово важливий момент: більшість сторінок створена саме після загибелі підлітка і майже не містить ніякої особистої інформації про авторів, що вказує на замовний інтерес до цієї справи.
Більшість з активних підбурювачів спекулюють на емоціях та підштовхують до протиправних дій, за які, як відомо, є кримінальна або адміністративна відповідальність. Все це покликано забезпечити яскраву картинку для засобів масової інформації та у підсумку призвести до загострення ситуації на прикордонній з Росією Чернігівщині.
Хто веде сторінку Світлани Чаленко?
Аналіз текстів, розміщених на сторінці Світлани Чаленко у період від початку кризової ситуації до кінця грудня 2019 року, однозначно свідчить про зміну автора. У перші дні після загибелі сина Світлана Чаленко вела аккаунт самостійно з використанням місцевого суржику.
Однак невдовзі її дописи стали російськомовними та писалися з нехарактерними для Світлани зворотами. Під час вивчення її близьких інформаційних контактів увагу дослідників привернула Юлія Смірнова, що проживає в Росії, займається копірайтингом (написання текстів на замовлення). Російськомовні дописи «від імені Світлани Чаленко» та тексти, опубліковані росіянкою Смірновою за своїм підписом, були піддані семантико-стилістичному аналізу. Дослідження підтвердило ідентичність авторства обох груп текстів.
Таким чином, з другої декади листопада інформаційне поле навколо прилуцької трагедії одноосібно формує громадянка РФ Юлія Смірнова, застосовуючи набір методів і прийомів, загалом характерних для органів пропаганди країни-агресора. Зокрема, привертають увагу маніпулювання фактами, їх викривлення, нагнітання емоційної напруги (істерії), безапеляційне таврування опонентів.
Все це характерне для діяльності російських спецслужб, які розпалюють конфлікти. Біле вони називають чорним, а чорне білим. Всім відомо, що Росія зацікавлена в ескалації соціально-політичної напруги в сусідніх з нею областях, зокрема на Чернігівщині.
Ми всі були очевидцями подій, коли Росія відібрала частину Донецької і Луганської областей. Це стало можливим, в тому числі, через послаблення або нівелювання владних силових та правоохоронних структур.
Ось ще один агент ФСБ – аккаунт з ім’ям Аліса Малікова. Ця особа відповідальна за надходження грошей адресатам від спонсорів «за поребриком», контролює як відправку коштів, так і їх отримання. Варто уваги, що перекази здійснюються виключно посередництвом технічних можливостей соцмережі ВКонтакте (забороненої в Україні, в першу чергу, саме через її підконтрольність ФСБ).
Ці люди, прикриваючись сторінками Фейсбуку, закликають до активних протестів з палаючими шинами та фізичними погрозами правоохоронцям. Водночас вони самі уникають участі в заходах чи просто появи в Україні, залишаючись на території РФ.
Ще один активний дописувач Анатолій Іллєнко – живе хоч і в Україні, та аж ніяк не у Прилуках. На його сторінці вказано село на Полтавщині. Цей чоловік також дистанційно «керує розкриттям злочину», виявляючи необмежену «обізнаність» у вигаданих ним же обставинах справи.
Також дослідницька група встановила, що перелічені особи не обмежуються регулярними дописами на власних та підконтрольних аккаунтах реальних людей. Вони ж, за вказівкою кураторів, створили чимало фейкових аккаунтів, з яких підбурюють батьків (і, за їх посередництвом, прилуцьку громаду) до радикальних та протизаконних дій.
А потім батьки влаштовують чергову акцію, бо відчувають псевдопідтримку людей, яких насправді не існує.
Отже, назва нашого проміжного дослідження «Російський слід та психологічний вплив на маси…» повністю виправдана. На жаль, на прикладі Прилук ми бачимо, як можна керувати масами через фейкові аккаунти в соцмережі. Невідомі особи з Росії роблять інформаційне «вкидання», інші люди, з різних причин (найчастіше – через атрофію навичок критичного мислення) не перевіряють достовірність, вірять фейку та поширюють, згодом це переростає в масові акції.
Стаття написана в рамках глобального дослідження вітчизняних деформацій загалом поширеного у світі (і цілком законного у західних демократіях) явища лобізму. Група дослідників на чолі з кандидатом філософських наук, керівником проектів з соціального моніторингу В’ячеславом Сергєєвим дійшли висновку, що ситуацію з розслідуванням трагічної загибелі Дениса Чаленка розхитує третя сторона.
В’ячеслав Сергєєв, кандидат філософських наук, керівник проектів з соціального моніторингу, спеціально для видання Спецкор РЕГІОН
